Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Соціальний захист

СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї:

1. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї	Члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку. У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження корекційної програми, а також щодо неї може бути винесено захисний припис. Проходження корекційної програми для такої особи є обов'язковим.
2. Взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї	Членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік. Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали особу на такий облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім'ї особа жодного разу не вчинила насильства в сім'ї.
3. Захисний припис	Особі, яка вчинила насильство в сім'ї після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної служби у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину. Захисний припис може бути винесений до осудної особи, яка на момент винесення захисного припису досягла 16-річного віку. Особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в сім'ї, що встановлюються на термін до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором а саме: o чинити конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї; o розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім'ї; o відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї; o вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.
4. Стягнення коштів на утримання жертв насильства в сім'ї у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім'ї	Рішення про стягнення з осіб, які вчинили насильство в сім'ї, коштів на відшкодування витрат на утримання жертв насильства в сім'ї у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім'ї приймається судом в установленому законом порядку за позовом адміністрації спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.

o Тому у випадку, коли дії щодо насильства в сім’ї становлять собою злочин чи інше правопорушення, стосовно особи, винної в його скоєнні, повинні застосовуватися заходи юридичної відповідальності, передбачені законодавством України.

Особи, які вчинили насильство в сім’ї, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність:

Законодавство України містить тільки одну спеціальну норму, що закріплює адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї або невиконання захисного припису. Названі дії кваліфікуються за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття передбачає накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20 % заробітку.

За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї може настати кримінальна відповідальність згідно ст. 125 Кримінального кодексу України, якою передбачено такі відповідальності як штраф, громадські роботи або виправні роботи, адмінарешт до 6-ти місяців та обмеження волі до 2-х років.

Таким чином, законодавство про попередження насильства в сім’ї наділяє досить широкими можливостями щодо звернення до вказаних органів та установ за допомогою у ситуації сімейного насильства, що тягне за собою вжиття визначених заходів по його запобіганню.

Додаток 10

до наказу Міністерства

освіти і науки України

від 28.12.2006 р.№864

Коди складної життєвої ситуації (відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України від 14.06.2006р. №1983/ 338/ 452/221/ 556/ 106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної із сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.07.2006р. за № 824 /12698):

01 – інвалідність батьків або дітей;

02 – вимушена міграція;

03 – наркотична або алкогольна залежність одного із членів сім’ї;

04 – перебування одного із членів сім’ї у місцях позбавлення волі;

05 – важковиховуваність дитини, девіантність;

06 – насильство в сім’ї;

07 – безпритульність;

08 – сирітство;

09 – складні стосунки в сім’ї, психологічний розлад;

10 – відсутність житла або роботи;

11 - бездоглядність;

12 – виникнення ризику для здоров’я та життя (проживання на екологічно-забруднених територіях, в районі епідемії, антисанітарних умовах тощо);

13 – інше

Документи для оформлення статусу дітей пільгового контингенту

На кожну дитину пільгового контингенту створюється папка, в якій повинен зберігатися пакет документів на неї (ксерокопія документів):

Діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування:

· Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;

· Ідентифікаційний код дитини;

· Ідентифікаційний код опікуна чи піклувальника;

· Єдиний квіток ;

· Паспорт опікуна/піклувальника (1, 2, 11 сторінка);

· Свідоцтво про смерть батьків;

· Рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань (наприклад: на позбавлення батьківських прав);

· Довідка про наявність житла, майна;

· Акти обстежень матеріально побутових умов проживання дітей;

· Звіти опікунів.

Діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України (зі слів матерів):

· Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;

· Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код матері);

· Довідка з управління соцзахисту про те, що мати дитини отримує матеріальну допомогу на утримання дитини, реєстрація якої провадиться згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України, або довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України;